Вогник поезії у душах дітей.

У перші зимові дні п’ятикласники були запрошені до царства мудрого і красивого, правдивого і чуйного, сильного і ласкавого, доброго і мужнього слова. Це слово лунало із чудової збірки «Думки у рими заплітаю».

Перед учнями відкрився яскравий світ поезії Валентини Яківни Царюк - талановитої жінки, умілої майстрині слова, прекрасної мами й бабусі.

Валентина Яківна розпочинала свій життєвий шлях з отчої хати, материнської ласки, батькової науки. Перші уроки пізнання світу проходили на батьківському подвір’ї, а далі були поле, ліс, річка – безмежні простори рідної землі. Ці вічні мотиви звучали з уст дітей, коли вони виразно читали вірші майстрині. У кожному творі відчувається авторська душа, сповнена біллю, любов’ю, тугою ,радістю за рідний край і його людей.

Поезія Валентини Яківни- це вогник, який запалив у душах учнів вогонь любові до краси слова .

Дякуємо Вам, Валентино Яківно, за гарні вірші, мудрі поради.

Бажаємо, щоб Ви написала ще не одну поезію, порадували новими збірками.